'Чи існує насправді паралель між переглядом гри в бейсбол і прослуховуванням симфонії Бетговена?', - запитує Ганс Ульрих Ґумбрехт. Теоретик літератури, культуролог і філософ, професор Стенфордського університету, передусім відомий концепцією 'культури присутності', Ґумбрехт стверджує, що ми здатні переживати інтенсивні естетичні досвіди в повсякденних світах.
До збірки 'Розладнаний час' увійшли статті, колонка і промова Ґумбрехта, де автор показує, як сьогодні, уперше з часів Середньовіччя, ми не почуваємося сторонніми спостерігачами подій, бо оточені 'комплексним теперішнім'. Час розладнався й тисне з обох боків - 'заблокованим майбутнім' і 'аґресивно присутнім минулим'. Саме в цій ситуації ми здатні комплексно обговорювати утопічні наміри поєднання мистецтва й повсякденного життя, роль спостерігача в живописі Каспара Давида Фридриха, зачарування спортивними змаганнями, передвиборчі політичні кампанії та феноменологію Гусерля.
