Поетична збірка Пауля Целана Світлопримус (1970), яка з’явилася посмертно, містить вірші, що були написані в першій половині 1967 р. під час перебування поета в паризькій університетській клініці Св. Анни. 'Боротьба з демонами', яку поет мусив у цей час провадити, залишила свої сліди на багатьох із поетичних текстів, у яких тематизуються божевілля, біль і смерть. Водночас Целан завжди прагнув тримати руку на пульсі життя – він ревізує важливі етапи історичного розвитку, реагує на актуальні проблеми й виклики, які стоять перед людською спільнотою, й окреслює своє власне бачення майбутнього. У своїй парадоксальності й закритості деякі вірші не піддаються негайному розумінню, тим більше вони вимагають багаторазового уважного прочитання й спільного креативного мислення.
