Гостросюжетна повість грузинського письменника Кондрате Татарішвілі (1872-1929) 'Мамелюк' розповідає про трагічну долю жертв страшного лиха феодальної Грузії — работоргівлі. Маленький грузинський хлопчик Хвича, викрадений розбійниками і вивезений в Єгипет, стає уславленим полководцем мамелюків ('білих рабів') Махмуд-беєм і в битві з наполеонівською армією знаходить свій трагічний кінець. Почутий з вуст пораненого ним венеціанського сотника передсмертний вигук рідною мовою 'вай нана' миттю оживляє перед очима Хвичи-Махмуда призабуту вітчизну, батьків, друзів дитинства. І в убитому власноручно венеціанцеві він впізнає сина земляків-невільників Резо і Саломе, проданих у Францію.
'Блискучим історичним офортом, створеним рукою майстра епохи Відродження', назвав повість 'Мамелюк' видатний грузинський поет Тіціан Табідзе. Читач має змогу особисто переконатися у справедливості цього твердження.
