У праці 'Воля до знання' знаменитий французький філософ Мішель Фуко аналізує трансформацію західних уявлень про секс та зародження у ХІХ столітті новітнього дискурсу сексуальності. На противагу поширеній думці, що це століття було пуританським і пригнічувало сексуальність, він стверджує, що цей період, навпаки, був часом великого вибуху дискусій про секс — наукових, юридичних, медичних та культурних, які в підсумку утвердили новий дискурс сексуальності, в багатьох своїх аспектах чинний і сьогодні. Це дозволяє філософу проголосити, що в певному радикальному сенсі 'ми всі — вікторіанці'.
Хоча робота 'Воля до знання' належить до ширшої серії 'Історія сексуальності', вона цілком може читатися як окреме, незалежне дослідження і є однією з найвідоміших праць Мішеля Фуко.
