'Вовча зоря' — роман, де з клаптиків доль чотирьох головних персонажів складається 'типове життя' на тлі пізньорадянської епохи. Від вітальності до есхатологічності, від віри до апокаліптичної безнадії — Євген Пашковський показує, як кожна людина на особистому рівні залишається травмована добою, яку їй довелося пережити: від Чорнобильської катастрофи до безглуздої реальності радянської армії й безкарності за злочини. Написаний у 1991 році роман сповнений незникненної любові й нестерпного болю, і з кожною сторінкою Танатос тут дедалі більше переважає Ерос. Унікальний стиль Пашковського дозволяє упізнати автора з перших абзаців і допомагає читачеві зануритися у світ, який, здавалося б, зник понад три десятиріччя тому, однак насправді продовжує відлунювати і в нашій сучасності.
