У новому розширеному виданні йдеться про нелегкий життєвий та творчий шлях письменника Стефана Ковалева, пов’язаний з Бориславом, надра якого нещадно розграбовувались зайдами з усього світу за сприяння тодішнього окупаційного режиму. На крові і поті бориславського робітника будувались і розвивались міста Австро-Угорської імперії та інших країн.
На захист нещадно експлуатованого бориславського робітника, як і Іван Франко, підняв також голос скромний бориславський учитель Стефан Ковалів. Він досконало знав становище бориславського робітника. Знав і про долю мешканців навколишніх сіл, які давали Бориславу робочу силу.
Він був педагогом, тож у своїх творах розповідав про дітей цих знедолених у надії, що їх чекає краща доля, ніж їхніх батьків. Як Василь Стефаник, який був прив’язаний своїми новелами до Русова, так і він своїми оповіданнями був прив’язаний до Борислава, у краще майбутнє якого вірив.
