Досі ім’я Ганни Барвінок з’являлося на сторінках українських видань лише в компанії її надзвичайно відомого чоловіка — Пантелеймона Куліша. Життя і творчість цієї жінки й справді нерозривно пов’язані з ним, але саме Олександру Кулішеву, Білозерську по матері, ми несправедливо забули. Оповідання Ганни Барвінок, вийняті з народних уст, нічим не поступалися творам Марка Вовчка чи Наталі Кобринської, а проте її псевдонім загубився в історії, затерся голоснішими іменами, а сама Олександра Кулішева розчинилася у сяйві чоловіка і його славетного кола друзів. Матеріал для цієї книжки зібраний із клаптиків, рукописів, деякі — розшифровані й видані вперше. Деякі спогади лежали рукописами в архівах понад сто років. Навіть фотографій її майже не лишилося — така велика тінь від славетного Куліша впала на Ганну Барвінок.
