'Коли Грегор Замза прокинувся одного ранку від тривожних снів, виявилося, що він перетворився на гігантську комаху. Підняв голову і побачив свій коричневий живіт, розділений на жорсткі дугоподібні сегменти, на яких ковдра ледь трималася й збиралася зісковзнути' – із цього вражаючого, дивного, але напрочуд кумедного тексту Кафка починає свій твір 'Перетворення'. Грегор Замза стає об’єктом ганьби для своєї сім’ї, аутсайдером у власному домі, квінтесенцією відчуженої людини. Його фізичне перетворення стає метафоричним образом, що відображає внутрішній стан та стосунки в родині.
У романі підіймаються теми самотності, втрати ідентичності та безперервної боротьби індивіда з соціальними нормами.
Унікальний стиль Кафки, його вміння створювати атмосферу метафізичного страху викликає роздуми щодо природи існування та відносин індивіда зі світом.
