Видається, що всі оповідання у цій книзі про смерть, бо ж про останні дні героїв. Але ні. Вони про останні дні старого життя. Про останні краплі марного терпіння. Про останні дні гри у беземоційне мовчання. Про спротив і любов. Про того, хто відчинить необхідні тобі двері, і скаже (або й ні, бо тиша іноді зрозуміліша за слова) те, що ти вже не сподівався почути.
