Борхес (1899—1986) — майстер короткої форми, у своїх фантастичних оповіданнях, новелах і притчах спирається на уяву. Його твори часто мають несподіваний початок. У них всесвіт гармонійний та філософський, який тонко описаний у фантазіях. До видання увійшли прозові твори зі збірок 'Вигадані історії', 'Книга піску', 'Пам’ять Шекспіра'. В оповіданнях митець розкриває парадокс людського буття в загадковому та незрозумілому світі. На думку Борхеса, збірка 'Книга піску', написана в його останні дні, — найкраща книга. 'Пам’ять Шекспіра' є продовженням мотивів, які є в 'Книзі піску'. За допомогою символів і метафор описує простір, час, смерть, самотність.
