Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один із найвидатніших українських прозаїків XX ст. Письменник залишив по собі чималий доробок, хоч і був репресований у розквіті творчих сил.
В. Підмогильний тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні 'В епідемічному бараці'. Теми голоду 1921—1923 років письменник торкається у творі, — який вважав одним зі своїх найкращих, — 'Син'. Герої Підмогильного занурені в 'межову ситуацію' або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.У серії 'Рідне' також вийшли друком книжки В. Підмогильного 'Остап Шаптала. Повісті', 'Місто' та 'Невеличка драма'.
