Творчість талановитої азербайджанської поетеси Лейли Алієвої - сюжетна, розлога, навіть, певною мірою, притчева, що наближає її за оповідним характером до розгорнутих поем. За тематикою книжку можна структурувати приблизно так: кохання, батьківщина, філософія: вони органічно перетікають одна в одну, створюючи цілісну картинку авторського індивідуального стилю. Ця книга - драматичне відчуття минущості земного часу. Природа і природність цього поетичного доробку поєднані з праматерією слова. Книга - невіддільна складова своєї епохи й покоління світоблукальців, слізного народження іншої сучасності, блукає у якихось всесвітніх, поза- чи, радше, до-історичних, космічних емпіреях.
