У сучасному світі на старість доволі часто дивляться через призму безпомічності, здитиніння, роздратування. Автор, який має великий досвід спілкування з людьми похилого віку, із зацікавленням аналізує проблеми цього періоду людського життя, уникаючи пастки ідеалістичного або суто негативного сприйняття старості. На думку А. Пронзато, старі люди - це справжній скарб, адже вони показують найважливіші для людини цінності, про які сучасний світ починає забувати. Автор парадоксально стверджує, що майбутнє в руках старих людей. Саме вони є надією для світу.
