Авторка твору — молода емансипована шотландка, яка вирушає самостійно знайомитися з мешканцями далекого краю — Галичини. Влітку 1890 року вона здійснила кінний перехід через Гуцульщину та Покуття, пройшла по Чорногорі, побувала у Коломиї, Делятині, Косові, Космачі, Жаб’є, проїхала через Львів.
Мандрівниця неймовірно щиро описує враження від побаченого, робить філософські висновки, заохочує замислитися над тим, що ми здобуваємо і що втрачаємо з розвитком цивілізації. Українською перекладено вперше.
