Наше життя — це два вектори існування. Перший — 'мати', зумовлений жагою примноження, культом споживання, реклами та маркетинговими хитрощами. На противагу 'мати' постає другий вектор — екзистенціальне 'бути', спрямоване всередину себе. Це бажання осягнути суть. Як ці дві паралелі співіснують у буденності?
Психоаналітик Еріх Фромм подає власне розуміння одвічної дилеми 'мати або бути', яка становить найсуттєвішу проблему людського існування, підкороюючи собі все, що нас оточує.
