Роман лауреата Нобелівської премії Анатоля Франса, який він писав упродовж життя – це спогади письменника про його дитинство і юність.
Перша частина – 'Книга мого приятеля' – була опублікована в 1895 році, друга – 'П’єр Нозьєр' – у 1899-му, третя – 'Малий П’єр' – у 1919-му й заключна – 'Життя в цвіту' – 1924 року. Усі книги об’єднує постать головного героя П’єра Нозьєра, прототипом якого є сам автор.'Париж очима хлопчика, за яким приховується тонкий знавець мистецтва та історії культури – письменник, який виріс у родині антиквара, Анатоль Франс… Нобелівський лауреат Анатоль Франс раз-у-раз упродовж життя повертався до вигаданої постаті П’єра Нозьєра, аби вкотре зануритись у прекрасний Париж свого дитинства і пройти стежками, якими ходив ще дитиною. 'П’єрова книга' – це незвичний путівник Парижем'
